ДУХОВНОМУ ВЧИТЕЛЮ

Продовжуючи попередню публікацію, я хотіла б повернутися до того, що писати вірші про Бога,  я почала під впливом просвітницьких лекцій, які проводив Патріарх Мойсей. На цих лекціях я зрозуміла, що Бог – це не дідусь з бородою, який сидить на хмарі і спостерігає за нами. Бог – це життєдайна енергія, яка створила світ в гармонії. Це – енергія любові. Владика Мойсей дуже доступно і цікаво про це проповідував. Це мій духовний Наставник і  Учитель. 

Завдяки його лекціям, я повернулася до життя. Моє життя змінилося, я відчула радість життя, у мене з’явилося бажання жити, я почала дивитися на світ іншими очима. До того я була ніби сліпа, а тут відкрилися мої очі . Я відчула «смак» життя . Я відчула, що я живу, що я щаслива людина. 

Спочатку це мене дивувало, адже не було видимої причини для радості, а мені радісно. Потім я зрозуміла, що  душа моя наповнюється Духом Святим, через те мені так добре. І я зрозуміла, Господь мене дуже любить. Якби не було в мене життєвих випробувань, чи шукала б я Бога? Чи побачила б я оцю красу навколо себе такою, якою бачу зараз? І цим всім, я завдячую своєму духовному Вчителю. Адже я ходила в церкву православну, але там до мене, як і до всіх інших не було ні кому ніякого діла. Ну і що - прийшла, свічку поставила, відстояла  Літургію, нічого не розуміючи, і пішла, така як і прийшла спустошена, тільки ще на додаток і стомлена, бо болять ноги після довгого стояння. 

А Літургія, яку проводив Владика Мойсей, проходила так швидко, про ноги думати немає часу, а  хочеться співати. Тому багато  віршів, я  присвятила  моєму духовному Вчителю. Ці вірші від щирого серця  Патріарху Мойсею.

Владика
Велике серце маєте, Владико. 
Спасибі щире Вам і від душі,
Ви хочете нам донести до кожного,
Що Бог нас любить, щиро нас усіх.

Бог любить нас – тепер я розумію,
Для цього Він послав Учителя для нас,
Щоб Ви навчали, як у цьому світі жити,
Як не зневіритись у цей нелегкий час.

І Ви вчите так щиро і так просто,
І ми йдемо за світлом, що сія,
Бо Ви і є отой промінчик Божий,
Ви ніби сонечко, що землю звеселя.

Своїм теплом душі, Ви ділитеся з нами,
Частиночку душі даєте кожному із нас,
І вірим ми і йдемо  всі за Вами,
І хочем бути схожими на Вас.

Ми молимось за Вас і щиро і постійно
Нехай Господь Вас завжди укріпля,
І Матір Божа з Вами нехай буде,
Хай Вас любов Господня окриляє.

Коли я відвідувала просвітницькі лекції Патріарха  Мойсея, я помітила, що коли під час лекції, Владика, розводив руки в різні боки, то оцей "розмах" мені здавався таким великим, що я  ловила себе на одній і тій же думці: "Руки, як крила і такий широкий розмах. Здається, що Він може обняти весь світ. Тоді і народився у мене цей вірш.

Мій Учителю
Мій Учителю, рідний, я бачу Вас ніби у сні,
Ви розкинули "крила"безмежні свої.
І, здається мені, не у сні, наяву,
Ви руками-крильми розірвали пітьму.

Коли бачу я Вас, як розкрили обійми свої,
То здається мені, ви готові обняти весь світ,
Пригорнути його до своїх багатирських грудей,
Щоб не мав оцей світ, нелюбимих дітей.

По краплиночці ділите любляче серце своє,
Невгамовна душа, відпочинку йому не дає.
Хто попав в ті обійми до Вас,
То для тих Ви Господь Сам і Спас.
Не збагну, як словами все це передать,
Те що знає душа- зрозуміть,  розказать.